лайковий

ЛА́ЙКОВИЙ, а, е.

Зробл. з лайки (див. ла́йка²).

Коричневі лайкові рукавиці, видно, надіті були взагалі вперше, – вони аж рипіли (В. Собко);

Боєць стоїть, поклавши на автомат руки в лайкових рукавичках (О. Гончар);

Напившися, полковник махнув лайковою рукавичкою (Ю. Хорунжий);

Зграбна побігуча молодиця в ... брунатній лайковій камізельці поверх білої блузки із закоченими манжетами – не вивчала Варвару, а зустріла її як давню знайому (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лайковий — ла́йковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лайковий — -а, -е. Зробл. з лайки (див. лайка II). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лайковий — ЛА́ЙКОВИЙ, а, е. Зробл. з лайки ( див. ла́йка²). Коричневі лайкові рукавиці, видно, надіті були взагалі вперше,— вони аж рипіли (Собко, Біле полум’я, 1952, 296). Словник української мови в 11 томах