лайливо

ЛАЙЛИ́ВО,

Присл. до лайли́вий.

- Я за тобою ганялась скрізь: була і в Бендерах, і в Тирасполі; булаі в Кишинові,- лайливо говорила Бородавкіна (І. Нечуй-Левицький);

У цей час хтось із натовпу став лайливо кричати: Ви такі-сякі, нас кидаєте, а самі втікаєте! (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лайливо — лайли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови