1. Словник української мови у 20 томах

лакиза

ЛАКИ́ЗА, ЛАКУ́ЗА, и, ч. і ж., зневажл.

Те саме, що лаке́й.

[Парубок:] Ви обоє панського кодла: твій батько з лакизів, а її з поварів!.. (М. Кропивницький);

У великих присінках – тиск, гармидер: пани вигукували, а лакузи, як ті швигалки вносилися перед ними (Панас Мирний);

Добре, я передам йому, – нарешті схитнувся лакуза й, оминаючи Йосипа, що весь час стовбичив біля дверей, почимчикував у коридор (В. Шкляр).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лакиза — лаки́за іменник чоловічого або жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. лакиза — див. ЛАКЕЙ. Словник синонімів Караванського
  3. лакиза — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  4. лакиза — лакуза, -и, ч. і ж., зневажл. Те саме, що лакей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лакиза — ПРИСЛУ́ЖНИК (той, хто виконує чиюсь волю, прислужується комусь, виконує перев. дрібні, часто ганебні доручення), СЛУГА́, ПОПЛІ́ЧНИК розм., ПОПИ́ХАЧ розм., ПОБІ́ГАЧ розм., ПОСІПА́КА розм., ПІДПОМАГА́Ч розм., ПОШТУРХО́ВИСЬКО розм., ЛАКЕ́Й зневажл. Словник синонімів української мови
  6. лакиза — ЛАКИ́ЗА, ЛАКУ́ЗА, и, ч. і ж., зневажл. Те саме, що лаке́й. [Парубок:] Ви обоє панського кодла: твій батько з лакизів, а її з поварів!.. (Кроп. Словник української мови в 11 томах