лакомий
ЛА́КОМИЙ, а, е, прост.
1. Який дає смакову насолоду; дуже смачний, ласий.
Лакома їда — животу біда (Номис);
Перейнятий обридженням до праці, .. він здався на волю своєї тітки, .. потакував їй у всьому і часто забігав до неї до кухні, надіючись одержати якийсь лакомий шматок (І. Франко);
- Лакома, скажу вам, штука оці вареніки! — Вареники. Ну, повтори: ва-ре-ни-ки. (Василь Шевчук);
// перен. Який може дати певне задоволення, вигоду і т. ін.; привабливий, спокусливий.
Королї не хотїли випустити з своїх рук такого лакомого права (М. Грушевський);
Не обманюйся лакомими стравами зі столу можновладця — вони облудливі (Ю. Хорунжий);
На відміну від урізьких людей, їхній парох наказав собі викинути з голови Америку, що видно, дуже лакома на працьовиті руки (Г. Пагутяк).
2. без дод., на що, з інфін. Який любить поласувати чим-небудь смачним.
– Гледи [гляди], Михайло, гледи! Рознесуть твою славну шапку лакомі бджоли на мед (Марко Вовчок);
// Який виражає бажання поласувати.
Кинув гріш вікном, і вони [циганчата] його зручно зловили .. І знов звернулися очі всіх .. на нього Великі з лакомим .. виразом... (О. Кобилянська);
Може за всі нараз купити собі цукерків – хоч так роблять тільки немудрі й лакомі діти (Ірина Вільде);
// перен. Який має особливу пристрасть, спокусу до чого-небудь.
Знаю, що такий батько лакомий заплакати, бо до нього приступає тоді і втіха і жаль (Л. Мартович).
Значення в інших словниках
- лакомий — ла́комий прикметник дуже смачний, ласий; який любить поласувати чим-небудь смачним розм. Орфографічний словник української мови
- лакомий — Ла́комий. Ласий. “-А то щастє, що не знайшов ся ніхто лакомий на сей кусень землі. А я вже бояла ся, що треба буде зробити retour” (Галіп, 62) // пол. łakomy — 1) жадібний, зажерливий, 2) ласий, лакомий. Українська літературна мова на Буковині
- лакомий — -а, -е. 1》 заст. Спокусливий, манливий. 2》 зах. Пожадливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лакомий — Ласий, заласний, див. сласний Словник чужослів Павло Штепа
- лакомий — ла́ко́мий 1. дуже смачний (ср, ст): А то лакомий кусень лежав на тарелі, аж слюнки йому текли (Авторка) 2. ласий, охочий; хтивий (ср, ст): На додаток там найчастіше траплялося дурних, таких затурканих або лакомих хлопів... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- лакомий — Лакома душа з'їла б і лоша. З'ївби все, що бачить. Лакомого не наситиш. Він не знає досить, йому всього мало. Не лакомся Грицю на дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й ворожка не порадить. За дурниці може бути дуже багато клопоту. Приповідки або українсько-народня філософія
- лакомий — ла́сий (ла́комий) шмато́к (кусо́к). Що-небудь найкраще, принадне, спокусливе, вигідне і т. ін. Підступні сусіди наші, користуючись послабленням сили Руської держави, .. з усіх боків сунули, щоб і собі урвати ласий шматок (І. Фразеологічний словник української мови
- лакомий — ЛА́СИЙ (який любить смачне), ЛАСОЛЮ́БНИЙ, СЛА́СНИ́Й розм.; ЛА́КОМИЙ розм. (який любить поласувати). У хлопця завжди лежали в кишені для нього грудочка цукру або шматок хліба, а теля було ласе — не сказати! (О. Донченко); — Гледи, Михайло, гледи!... Словник синонімів української мови
- лакомий — ЛА́КОМИЙ, а, е, розм. 1. Який дає смакову насолоду; дуже смачний, ласий; // перен. Який може дати певне задоволення, вигоду і т. ін.; привабливий, спокусливий. Гроші — лакома річ (Номис, 1864, № 1374). ◊ Ла́комий кусо́к (кусо́чок, шмато́к, ку́сник і... Словник української мови в 11 томах
- лакомий — Лако́мий, -а, -е 1) Соблазнительный, заманчивый. Гроші — лакома річ. Ном. № 1374. 2) Алчный, жадный. Ви лакомі на чужі гроші. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка