1. Словник української мови у 20 томах

лаконічний

ЛАКОНІ́ЧНИЙ, а, е.

Який відзначається лаконізмом.

Любив він слухати жартливих оповідань пана Станіслава і часом немов припечатував їх лаконічними увагами загального змісту (І. Франко);

Вся взагалі його лаконічна манера байкарська, така неподібна до широкомовности пізніших байкарів (М. Зеров);

Потім до перетинки підійшла Ліна з своїм претендентом, дали всі потрібні лаконічні відповіді, всі розписалися (В. Підмогильний);

В лаконічних цифрах надходили все нові й нові повідомлення про високі виробітки на косовиці (І. Волошин);

Хлопця вразила образна, лаконічна розповідь (О. Бердник);

Найважливіше – ніде не повторити жодного з автографів, усюди слід бути лаконічним, дотепним, глибокодумним, великодушним, самодостатнім, високочолим (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лаконічний — лаконі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лаконічний — (стиль) СТИСЛИЙ, короткий, ляпідарний; (заголовок) однослівний Словник синонімів Караванського
  3. лаконічний — -а, -е. Який відзначається лаконізмом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лаконічний — Стислий Словник чужослів Павло Штепа
  5. лаконічний — лаконі́чний (грец. λακωνικός) короткий, стисло виражений, небагатослівний. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. лаконічний — СТИ́СЛИЙ (викладений, висловлений коротко, без деталей), КОРО́ТКИЙ, НЕБАГАТОСЛІ́ВНИЙ, КОРОТКОМО́ВНИЙ, НЕВЕЛЕМО́ВНИЙ, СКУПИ́Й (зовсім короткий); ЛАКОНІ́ЧНИЙ, ЛАПІДА́РНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  7. лаконічний — Лаконі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. лаконічний — ЛАКОНІ́ЧНИЙ, а, е. Який відзначається лаконізмом. Любив він слухати жартливих оповідань пана Станіслава і часом немов припечатував їх лаконічними увагами загального змісту (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. лаконічний — рос. лаконичный короткий, стисло виражений, небагатослівний. Eкономічна енциклопедія