лакриматор
ЛАКРИМА́ТОР, у, ч.
Отруйна речовина.
Хлорацетофенон – типовий лакриматор (з наук. літ.);
Нервові закінчення у рогівці і кон'юнктиві ока є особливо чутливими до лакриматорів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me