лакриматор

ЛАКРИМА́ТОР, у, ч.

Отруйна речовина.

Хлорацетофенон – типовий лакриматор (з наук. літ.);

Нервові закінчення у рогівці і кон'юнктиві ока є особливо чутливими до лакриматорів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me