лакриця

ЛАКРИЦЯ, і, ж.

1. Рід рослин родини бобових; солодка, солодець.

Лакриця, також відома під назвою солодка гладка, – багаторічна рослина, яка поширена здебільшого в Середземномор'ї (з Інтернету).

2. Корінь та кореневище цих рослин, які використовують у фармацевтичній та кондитерській промисловості.

Лакриця, кокаїн, амфетаміни, пероральні контрацептиви, стероїди, нестероїдні протизапальні засоби, еритропоетин і циклоспорини – препарати, які можуть підвищити АТ (артеріальний тиск) (з наук. літ.);

Екстракт лакриці, який містить більше 10 % за масою сахарози, використовують для виготовлення тістечок, пастили, солодких плиток і т. ін (з наук.-попул. літ.).