лакшмі

ЛАКШМІ́, невідм., ж.

1. В індуїзмі – богиня кохання, вроди, щастя, багатства.

В другій книзі оповідається про первісну матерію (пракріті), яка, на розказ Крішни, видала з себе п'ять богинь: Дуббу, Лакшмі, Сарасваті, Савітрі і Радгу (І. Франко);

Крім свят на честь Рами чи Крішни, заслуговують на увагу такі свята, як Дурга-пуджа, – свято світильників, які засвічуються на честь богині щастя Лакшмі (з наук. літ.);

Лотос – основний символ Лакшмі, і саме з нею пов'язаний лотос, що росте з пупа Нараяни в вішнуїтських зображеннях (з наук.-попул. літ.).

2. Статуя або зображення богині.

У Калькутті вуличний маляр змальовує гіпсові фігурки Лакшмі (із журн.).