1. Словник української мови у 20 томах

лампач

ЛАМПА́Ч, у, ч., рідко.

Те саме, що лимпа́ч.

Набив [Альоша] старого лампачу, що сипався з розруйнованої задньої стіни колишнього сарайчика, і замісив глину (І. Микитенко);

Траншеї глибокі, довгі, стіни в них обкладені лампачем і побілені (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лампач — лампа́ч іменник чоловічого роду необпалена цегла; те саме, що 'лимпач' рідко Орфографічний словник української мови
  2. лампач — -у, ч., рідко. Те саме, що лимпач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лампач — ЛАМПА́Ч, у, ч., рідко. Те саме, що лимпа́ч. Набив [Альоша] старого лампачу, що сипався з розруйнованої задньої стіни колишнього сарайчика, і замісив глину (Мик., II, 1957, 248). Словник української мови в 11 томах