лампівник
ЛАМПІВНИ́К, а́, ч.
1. Робітник, який виготовляє лампи.
2. заст. Робітник, який запалює і гасить лампи, стежить за ними.
За тим, щоб Магнавра була достойно прибрана, стежив великий папія, .. десятки лампівників, прибиральників (С. Скляренко);
Лампівник, тримаючи в руках довгу палицю для запалювання ламп, копирсався в ґнотах (О. Полторацький);
Це останнє мистецтво, що в старому театрі минулих століть називалося мистецтвом (власне майстерством) лампівника, було дуже цінним (з наук.-попул. літ.);
// спец. Те саме, що лампови́й.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лампівник — лампівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лампівник — -а, ч. Людина, яка виробляє лампи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лампівник — ЛАМПІВНИ́К, а, ч. 1. Робітник, який виготовляє лампи. 2. заст. Робітник, який запалює і гасить лампи, стежить за ними. Лампівник, тримаючи в руках довгу палицю для запалювання ламп, копирсався в гнотах (Полт., Повість.., 1960, 570); // спец. Те саме, що лампови́й. Словник української мови в 11 томах