ландо

ЛАНДО́, невідм., с., заст.

Карета з відкидним верхом на чотири місця.

Біля тераси вже чекав чудовий екіпаж. Чорне лаковане ландо, запряжене парою вороних породистих коней (Н. Рибак);

Дрібно цюкотять по друку колеса відкритого ландо... (М. Олійник);

Він проніс у руці невеличкий оклунок і сів, як йому було сказано, в панське ландо (Г. Колісник);

* У порівн. Ось упливла, мов ландо, Ванда Такіхасі – красуня, якої світ не бачив (І. Роздобудько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ландо — Ландо́: — карета з відкидним верхом на чотири місця [51] Словник з творів Івана Франка
  2. ландо — ландо́ іменник середнього роду карета з відкидним верхом на чотири місця арх. Орфографічний словник української мови
  3. ландо — невідм., с., заст. Карета з відкидним верхом на чотири місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ландо — ландо́ (франц. landau) чотиримісна крита карета, верх якої розсувається і опускається. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ландо — Відкритий 4-колісний кінний екіпаж з розкладним (на 2 частини) накриттям; використовували у XVIII та XIX ст. Універсальний словник-енциклопедія
  6. ландо — ЛАНДО́, невідм., с., заст. Карета з відкидним верхом на чотири місця. Біля тераси вже чекав чудовий екіпаж. Чорне лаковане ландо, запряжене парою вороних породистих коней (Рибак, Помилка.., 1956, 75). Словник української мови в 11 томах