ландрат
ЛАНДРА́Т, а, ч.
1. У Німеччині – особа, яка очолює орган місцевого самоврядування.
Ландрат роздивлявся паспорти дуже уважно (з газ.);
Ландрат Саксонії.
2. У деяких канонах Швейцарії – назва законодавчого органу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ландрат — ландра́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ландрат — 1. р. -у. Орган управління в деяких кантонах Швейцарії. 2. р. -а: а) виборна особа в ФРН, що очолює районний орган місцевого управління; б) в Росії початку XVIII ст. член дворянської ради при губернаторі, який виконував окремі його доручення. Літературне слововживання
- ландрат — -у, ч. 1》 В Росії в 1713-1719 рр. – радник від дворян повіту при губернаторі. 2》 В Німеччині – глава місцевого управління. 3》 В деяких кантонах Швейцарії – законодавчий орган. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ландрат — ландра́т (нім. Landrat, від Land – земля і Rat – рада) 1. Орган управління в деяких кантонах Швейцарії. 2. У ФРН виборна особа, що очолює районний орган місцевого управління. 3. В Росії (1713 – 19 рр.) член дворянської ради (колегії) при губернаторі, що виконував його окремі доручення. Словник іншомовних слів Мельничука