ландтаг

ЛАНДТА́Г, у, ч.

Виборний орган самоврядування областей і земель у Німеччині та Австрії, парламент у Ліхтенштейні.

– Великі питання епохи розв'язуються не промовами і не голосуванням більшості, а залізом і кров'ю, – заявив Бісмарк у прусському ландтагу (з навч. літ.);

У 1818 – 1918 роках рейхерат був верхньою палатою ландтагу (із журн.);

Місця між партіями в ландтаг розподіляються залежно від кількості отриманих в одномандатних округах голосів (із журн.);

Вибори до Ландтагів проходять також на основі принципу партійного представництва в окремих федеральних землях виборцями певної землі (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ландтаг — ландта́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ландтаг — У. Виборний орган самоврядування областей і земель у Німеччині, Австрії та деяких інших країнах. Літературне слововживання
  3. ландтаг — -у, ч. 1》 У середні віки – збори станових представників у феодальних німецьких князівствах. 2》 Виборний орган самоврядування областей і земель у Німеччині та Австрії. 3》 Парламент у Ліхтенштейні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ландтаг — ландта́г (нім. Landtag, від Land – земля, країна і Tag – збори) 1. У феодальних князівствах середньовічної Німеччини збори або з’їзди представників від станів; з 19 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ландтаг — ЛАНДТА́Г, у, ч. Виборний орган самоврядування областей і земель у Німеччині та Австрії. — Великі питання епохи розв’язуються не промовами і не голосуванням більшості, а залізом і кров’ю, — заявив Бісмарк у прусському ландтагу (Нова іст., 8, 1956, 204). Словник української мови в 11 томах