ланковий

ЛАНКОВИ́Й, а́. е́.

1. Прикм. до ла́нка.

Ланкове змішання полягає в тому, що кілька підряд посаджених дерев однієї породи чергують в ряду з кількома деревами другої породи (з наук. літ.);

При ланковому фотографуванні кожний хронометражист спостерігає за роботою ланки бригади (2–3 чоловіки), яка виконує комплекс узгоджених між собою операцій (з наук. літ.);

Внаслідок процесів ланкової диференціації виділяються привідні, обмінні, відвідні судини (з наук. літ.);

Дослідницька робота під час практики побудована за ланковим принципом і передбачає розподіл учнів за відповідним науково-дослідницькими відділами (з навч. літ.).

2. у знач. ім. ланкови́й, во́го, ч.; ланкова́, во́ї, ж. Керівник ланки (у 3 знач.).

Якось до старого вчителя сільської школи зайшов прославлений майстер .. ланковий Іван Семенович (Ю. Яновський);

Ланкова .. Такого слова Дід мій зроду не чував (Л. Дмитерко);

Бувало, ще й очі не зімкнула, як вдосвіта вже стукає у віконце ланкова, загадуючи йти на колгоспне поле (В. Симоненко);

Правда, на нарадах він не без приємності слухав, що його жінка – ланкова, та ще й не остання (Б. Харчук);

Якщо хтось відмовляється від допомоги – це треба зробити письмово. У нас дуже суворий ланковий (І. Роздобудько).