1. Словник української мови у 20 томах

лантухуватий

ЛАНТУХУВА́ТИЙ, а, е.

Схожий на лантух (у 1, 3 знач.).

Дзвони хрипло кричали і гнали вперед вузлуваті фігури, покручені непомірною працею, сю в одно злиту з пітьмою масу важких лантухуватих тіл (М. Коцюбинський);

Принишклому Лесеві .. добре видно з-за огорожі, як порається біля печі опалиста господиня та з кута в кут сновигає, чогось шукаючи, лантуховатий Сень (І. Нижник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лантухуватий — лантухува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лантухуватий — див. вайлуватий; гладкий Словник синонімів Вусика
  3. лантухуватий — -а, -е. Схожий на лантух (у 1, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лантухуватий — МІШКОПОДІ́БНИЙ (схожий виглядом на мішок), МІШКУВА́ТИЙ, ЛАНТУХУВА́ТИЙ, БАХМА́ТИЙ розм. (дуже широкий — про одяг). Мішкоподібний кожух аж ніяк не пасував Володимирові (О. Лупій); Нині на ньому були мішкуваті штани, простора плисова блуза (Г. Словник синонімів української мови
  5. лантухуватий — Лантухува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лантухуватий — ЛАНТУХУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на лантух (у 1, З знач.). Дзвони хрипло кричали і гнали вперед вузлуваті фігури, покручені непомірною працею, сю в одно злиту з пітьмою масу важких лантухуватих тіл (Коцюб., II, 1955, 86). Словник української мови в 11 томах