лапання

ЛА́ПАННЯ, я, с.

Дія за знач. ла́пати.

Побачене сьогодні на репетиції, маю на увазі оте лапання за груденята малолітку, було останньою краплею у чаші мого терпіння (Г. Тарасюк);

Не хочу, щоб мій щоденник лапали чужі руки. Це лапання буде схоже на примусове лапання жінки, яка не здатна чинити опір (М. Матіос);

Як казав Ціцерон, “така велика розбещеність часу нинішнього, що матері родин наших хтивому лапанню різних жевжиків віддають перевагу над сильним і прекрасним коханням лицарів Вітчизни” (з газ.).