лапідарій

ЛАПІДА́РІЙ, ю, ч.

1. Колекція зразків стародавньої писемності, виконаної на кам'яних плитах (стінах, надгробках і т. ін), а також залишки скульптур і будівель з місць археологічних розкопок.

Лапідарії виникли наприкінці XIX століття як приватні колекції аристократії, що захоплювалися древньою культурою (з наук. літ.);

Лапідарій (експозиція давньої кам'яної скульптури) Національного історико-археологічного заповідника “Кам'яна Могила” поповнився новими зразками (з газ.).

2. Установа, у якій зберігаються такі колекції і ведеться їх наукове опрацювання.

Лапідарій в Керчі займає одне з провідних місць серед сховищ класичних епіграфічних пам'яток світу (з наук.-попул. літ.).