ласий

ЛА́СИЙ, а, е.

1. Який дає смакову насолоду; дуже смачний.

Великий кавун, як жар червоний, дуже ласа штука (Б. Грінченко);

Мадам Кетті пнеться до ласого шматочка, щоб віддати його синові (М. Дашкієв);

Гриб туркоче: “Я такий, Що прибавиш сала – І вечеря буде ласа. Краща каші, Ліпша м'яса” (П. Воронько);

// у знач. ім. ла́се, сого, с. Що-небудь дуже смачне.

Де їсться смачно, там і п'ється, Од земляків я так чував; На ласеє куток найдеться, Еней з своїми не дрімав (І. Котляревський).

2. перен., розм. Дуже принадний, спокусливий.

Так жахаються [пани] смерті наглої: Жаль їм злинути з світу ласого, Від утіх-розкош – в ніч беззоряну (М. Старицький);

Люди добрі, помагайте, Заберіть од мене касу! .. А мені вже службу дайте Не таку занадто ласу (С. Воскрекасенко).

3. Який має особливу пристрасть до чого-небудь смачного.

Ніхто не бачив, тільки зорі, Як ласий кум і шустрая кума Через садок попхались крадькома (Л. Глібов);

У хлопця завжди лежала в кишені для нього грудочка цукру або шматок хліба, а теля було ласе – не сказати! (О. Донченко);

// перен. Який виражає жадобу; жадібний.

Савка дивився ласими очима на полотно, що майже сріблом блищало біллю проти сонця (О. Кобилянська);

Ворожка відмовилася від плати, до якої ласі всі ворожбити світу (Б. Антоненко-Давидович);

Юзеф Крапивницький обходив свої конюшні, корівники та вівчарні і ласим оком оглядав нагарбане в людей добро (С. Чорнобривець);

Завжди-бо знайдеться досить ласих до поживи (П. Загребельний);

Невже брат не ласий на гроші? А може, побоявся бей давати золото в нездалі руки? (Р. Іваничук).

4. перен., до кого – чого, на кого – що. Який має особливу пристрасть до кого-, чого-небудь; охочий до чогось.

– До грошей я не дуже ласий. Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму (Т. Шевченко);

Йшла [баба] до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник);

Люблю я завзятих хлоп'ят і дівчат за те, що до знань вони ласі (Д. Білоус);

В тому, як iде, як тримає плечi, як розмахує руками, вiдчувається зневага до тих пiд'юджувань, до ласого на глузи дiда Катеринки та смiховинної старечої сили (Є. Гуцало);

З вигляду він наче на середині шляху: стомлений життям, але ще ласий до нього (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ласий — (який має пристрасть до чогось взагалі і смачного зокрема) розм. сласний, лакомий. Словник синонімів Полюги
  2. ласий — ла́сий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. ласий — (харч) смачний; (шматок) сласний, принадний, спокусливий; (на що) охочий до, запопадливий до, схильний до, с. жадібний. Словник синонімів Караванського
  4. ласий — див. жадний; ласун; скупий; смачний Словник синонімів Вусика
  5. ласий — -а, -е. 1》 Який дає смакову насолоду; дуже смачний. || у знач. ім. ласе, -сого, с. Що-небудь дуже смачне. 2》 перен., розм. Дуже принадний, спокусливий. Ласий шматок. 3》 Який має особливу пристрасть до чого-небудь смачного. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ласий — Кожен ласий на чужі ковбаси. Ковбаса це добірна їда у бідних людей, на ню й лакомляться. Ласий, як циган на сало. Значіння як і сказано. Найму собі цимбали, аби ніжки дриґали, найму собі і баса, бо робити не ласа. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. ласий — ла́сий (ла́комий) шмато́к (кусо́к). Що-небудь найкраще, принадне, спокусливе, вигідне і т. ін. Підступні сусіди наші, користуючись послабленням сили Руської держави, .. з усіх боків сунули, щоб і собі урвати ласий шматок (І. Фразеологічний словник української мови
  8. ласий — ЖА́ДІ́БНИЙ чого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, ЛА́СИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЖА́ДНИЙ рідше, ЖАДЛИ́ВИЙ рідше, ПОЖА́ДНИЙ рідше, ЖАЖДИ́ВИЙ рідко... Словник синонімів української мови
  9. ласий — Ла́сий, -са, -се до кого-чого і на кого-що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ласий — ЛА́СИЙ, а, е. 1. Який дає смакову насолоду; дуже смачний. Великий кавун, як жар червоний, дуже ласа штука (Гр., І, 1963, 361); Гриб туркоче: "Я такий, Що прибавиш сала .— І вечеря буде ласа. Краща каші, Ліпша м’яса" (Воронько, Коли вирост. Словник української мови в 11 томах