ласо
ЛАСО́, невідм., с.
Те саме, що арка́н¹.
Враз Юра схоплюється. В руці в нього смертоносна шаблюка. В другій – ласо (Ю. Смолич);
* Образно. І кинув міст сталеву антилопу в ласо доріг, тунелів і таксі (Л. Костенко).
ЛА́СО.
Присл. до ла́сий.
Ласо їсть, на м'якому спить і така виходилася, що молодиця хоч куди! (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Давайте Сот три машин вантажних .. – А чи не ласо буде? (І. Вирган);
Кіт облизується ласо: Гава в дзьобі держить м'ясо (Г. Бойко);
Малюк ласо плямкав, але пити не вмів (І. Білик);
Ми – могутні, Ми – всесильні, Ми –- пітекантропи! Нам живеться ласо й любо .. Ми – сини Європи! (В. Симоненко);
Яничари, зголоднілі за здобиччю, за грабунками, ласо позирали на високі вежі Відня (П. Загребельний);
І вже навіть чути, як ласо цмокає провалля, роззявивши чорну пельку в чеканні поживи (Ю. Винничук).
Значення в інших словниках
- ласо — ла́со прислівник незмінювана словникова одиниця ласо́ іменник середнього роду аркан Орфографічний словник української мови
- ласо — I л`ас`оневідм., с. Те саме, що аркан 1). II л`асо Присл. до ласий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ласо — Оркан Словник чужослів Павло Штепа
- ласо — ла́со (ісп. lazo, від лат. laqueus – зашморг) довга мотузка з петлею на кінці для лову тварин. Інша назва – аркан. Словник іншомовних слів Мельничука
- ласо — ЛА́СО (з бажанням, з охотою чого-небудь), ЛА́КОМО розм. рідше. Ласо (Вовчик та Лисичка) позирають на Осла (І. Франко); Пив (Гьоргій) так лакомо, що чути було булькотаннє води в гортанці (В. Стефаник). Словник синонімів української мови
- ласо — Ла́со (смачно), присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ласо — ЛА́СО. Присл. до ла́сий. Ласо їсть, на м’якому спить і така виходилася, що молодиця хоч куди! (Кв.-Осн., II, 1956, 471); — Давайте Сот три машин вантажних.. — А чи не ласо буде? (Вирган, В розп. Словник української мови в 11 томах