ластівчин

ЛА́СТІВЧИН, а, е.

Прикм. до ла́стівка¹.

Ластівчині крила Розрізають хмари (П. Воронько);

Кривизна ластівчиного крила – одна-одина на віки вічні (Ю. Мушкетик);

// Належний ластівці.

Ще нижче розкидані були, неначе ластівчині гнізда, хижі, халупи, землянки простого люду (С. Скляренко);

Ліворуч у долині ластівчиними гніздами притулились до скелі Карвасари (Б. Антоненко-Давидович);

Сопілочка дзьохкає ластівчиним голосом, а потім підпадьомкає, мов перепілка, солов'єм заливається на всі лади (П. Воронько);

// Схожий на ластівку 1 1.

Відьомські брови ластівчиним розкрилом сходились на переніссі (О. Забужко).