лататися

ЛАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

1. розм. Те саме, що лата́ти¹ 1.

Пішли наші вгору: в долині ріжуть, а вгорі латаються (Номис);

– Перекур, – кидає незадоволено шофер. – Лататись будемо (Ю. Збанацький);

Одежа в нього також не раз латалася, але дружина робила це вправно – пан Твардовський міг носити голову гордо (Валерій Шевчук);

Жінка барменшою на недоливі вік латалась, мене від роботи берегла (Є. Пашковський).

2. перен., до кого, фам. Домагатися чиєї-небудь прихильності; підлещуватися.

– Годі до мене лататися, – задихаючись, сказав він (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лататися — лата́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лататися — П. підлещуватися, підлабузнюватися, підшиватися, запобігати ласки; (до чужої слави) присусіджуватися. Словник синонімів Караванського
  3. лататися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 розм. Те саме, що латати I 1). 2》 перен., до кого, фам. Домагатися чиєї-небудь прихильності; підлещуватися. 3》 Пас. до латати I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лататися — ЛА́ГОДИТИ (усуваючи пошкодження, робити придатним для користування), ЛАДНА́ТИ, ЗАЛА́ГОДЖУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИ, ПРА́ВИТИ, ЛА́ДИТИ розм., НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ОПРАВЛЯ́ТИ розм. рідко, ЛАТА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. лататися — ЛАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. розм. Те саме, що лата́ти¹ 1. Пішли наші вгору: в долині ріжуть, а вгорі латаються (Номис, 1864, № 988); — Перекур,— кидає незадоволено шофер.— Лататись будемо (Збан., Переджнив’я, 1955, 48). 2. перен., до кого, фам. Словник української мови в 11 томах
  6. лататися — Лата́тися, -та́юся, -єшся гл. Чиниться, починяться. Пішли наші вгору: в долині ріжуть, а вгорі латаються. Ном. № 988. Словник української мови Грінченка