лататтєвий

ЛАТА́ТТЄВИЙ, а, е.

1. Прикм. до лата́ття.

Угруповання різака водяного простягаються уздовж узбережжя водойми, тоді як лататтєві – тяжіють до центра плеса (з наук. літ.);

На замулених ділянках заплав можуть утворюватися лататтєві зарості (з навч. літ.).

2. у знач. ім. лата́ттєві, вих, мн. Родина багаторічних кореневищних трав'яних квіткових рослин, серед яких є багато декоративних, харчових і лікарських видів.

У лататтєвих поверхня листя не змочується завдяки восковому нальоту й утворенню горбкуватих виростів на епідермальних клітинах (з наук. літ.);

Відомий німецький гідроботанік Гельмут Мюльберг розглядає барклай в складі родини лататтєвих (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лататтєвий — лата́ттєвий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лататтєвий — -а, -е. Стос. до латаття. || Зарослий, покритий лататтям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лататтєвий — ЛАТА́ТТЄВИЙ, а, е. Прикм. до лата́ття. Словник української мови в 11 томах