латиниця
ЛАТИ́НИЦЯ, і, ж.
Латинська абетка, латинське письмо.
Запис на сторінці розділено надвоє таким чином, що з лівого боку наведено латиницею оригінал перекладуваного твору, з правого – переклад (І. Франко);
Через якийсь час на ньому [хресті] можна було прочитати вибитий латиницею надпис (Д. Білий);
– Ми неодмінно зустрінемось, – каже він, – ретельно записуючи її адресу латиницею і кирилицею (В. Кожелянко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- латиниця — лати́ниця іменник жіночого роду латинська абетка Орфографічний словник української мови
- латиниця — -і, ж. Латинська абетка, латинське письмо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- латиниця — ЛАТИ́НИЦЯ, і, ж. Латинська абетка, латинське письмо. Буквами звичайно називають знаки письма фонетичного типу (напр., кирилиця, глаголиця, .. грецький алфавіт, латиниця) (Сл. лінгв. терм., 1957, 22). Словник української мови в 11 томах