латунь
ЛАТУ́НЬ, і, ж.
Сплав міді з цинком, іноді з домішкою свинцю, заліза, олова та ін. металів.
Я з нижегородських міщан, був ремісником – і непоганим: по золоту, сріблу, міді, латуні, бронзі працював (С. Тельнюк);
На базарі купують радше латунь, ніж золото (Р. Іваничук);
За годину в руках у нього залишився шматок латуні, не більший за півнігтя на мізинці, якого він жбурнув у сад: якщо хтось і знайде, то це не його, а металеве пилиння розвіяв за вітром (В. Кожелянко);
Утримуючи на поверхні металів вологу і виділяючи органічні кислоти, гриби полегшують корозію деталей з латуні, міді, сталі, алюмінію та його сплавів (з наук. літ.);
Латунь (сплав міді з цинком) має міцність майже в 2 рази більшу, ніж чиста мідь (з навч. літ.);
* У порівн. Жовтогарячий місяць, наче викуваний з розжареної латуні, наколовся на гостру верхівку ялини (О. Донченко).
Значення в інших словниках
- латунь — лату́нь іменник жіночого роду сплав міді з цинком Орфографічний словник української мови
- латунь — -і, ж. Сплав міді з цинком, іноді з домішкою свинцю, заліза, олова та інших металів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- латунь — лату́нь (нім. Latun) сплав міді з цинком або мідноцинкові сплави з домішками алюмінію, заліза тощо. Вироби з Л. стійкі проти корозії. Словник іншомовних слів Мельничука
- латунь — ЛАТУ́НЬ (сплав міді з цинком), МОСЯ́Ж (МОСЯ́НЖ) зах., поет. Жовтогарячий місяць, наче викуваний з розжареної латуні, наколовся на гостру верхівку ялини (О. Словник синонімів української мови
- латунь — ЛАТУ́НЬ, і, ж. Сплав міді з цинком, іноді з домішкою свинцю, заліза, олова та ін. металів. Латунь (сплав міді з цинком) має міцність майже в 2 рази більшу, ніж чиста мідь (Метод, викл. фрез. спр., 1958, 44); *У порівн. Словник української мови в 11 томах