лахмай

ЛАХМА́Й, я, ч., розм.

Людина в лахмітті.

Тепер мене ненавидять, В шию вибивають: Піди, голяк, піди, лахмай, Піди, сполощися! (П. Чубинський);

Якось і Сом зізнався по великому секрету, що теж бачив, як уночі понад берегом чолов'яга старезний никав – лахмай лахманний лахами трусив (В. Чемерис);

Менi було однаково, гарно чи погано я вдягнутий, вони ж твердили своє: хоч ми й бiднi, але ти не повинен ходити, як той лахмай (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лахмай — лахма́й іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. лахмай — див. бідний Словник синонімів Вусика
  3. лахмай — -я, ч., розм. Людина в лахмітті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лахмай — ЛАХМА́Й, я, ч., розм. Людина в лахмітті. Тепер мене ненавидять, В шию вибивають: Піди, голяк, піди, лахмай. Піди, сполощися! (Чуб., V, 1874, 1041). Словник української мови в 11 томах
  5. лахмай — Лахма́й, -мая м. Оборвышъ. Піди, голяк, піди, лахмай, піди сполощися. Чуб. V. 1042. Словник української мови Грінченка