лахмай
ЛАХМА́Й, я, ч., розм.
Людина в лахмітті.
Тепер мене ненавидять, В шию вибивають: Піди, голяк, піди, лахмай, Піди, сполощися! (П. Чубинський);
Якось і Сом зізнався по великому секрету, що теж бачив, як уночі понад берегом чолов'яга старезний никав – лахмай лахманний лахами трусив (В. Чемерис);
Менi було однаково, гарно чи погано я вдягнутий, вони ж твердили своє: хоч ми й бiднi, але ти не повинен ходити, як той лахмай (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лахмай — лахма́й іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- лахмай — див. бідний Словник синонімів Вусика
- лахмай — -я, ч., розм. Людина в лахмітті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лахмай — ЛАХМА́Й, я, ч., розм. Людина в лахмітті. Тепер мене ненавидять, В шию вибивають: Піди, голяк, піди, лахмай. Піди, сполощися! (Чуб., V, 1874, 1041). Словник української мови в 11 томах
- лахмай — Лахма́й, -мая м. Оборвышъ. Піди, голяк, піди, лахмай, піди сполощися. Чуб. V. 1042. Словник української мови Грінченка