лебедець

ЛЕБЕДЕ́ЦЬ, дця, ч., нар.-поет.

Лебідь.

На тій лободі чотири лебеді. Перший лебедець – Петро-молодець, Другий лебедець – Іван-молодець, Третій лебедець – Віктор-молодець, Четвертий лебедець – Дмитро-молодець, (з народної пісні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лебедець — Лебедець, -дця́ м. ум. отъ ле́бідь. Чуб. V. 7. Словник української мови Грінченка