лебедець
ЛЕБЕДЕ́ЦЬ, дця, ч., нар.-поет.
Лебідь.
На тій лободі чотири лебеді. Перший лебедець – Петро-молодець, Другий лебедець – Іван-молодець, Третій лебедець – Віктор-молодець, Четвертий лебедець – Дмитро-молодець, (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лебедець — Лебедець, -дця́ м. ум. отъ ле́бідь. Чуб. V. 7. Словник української мови Грінченка