лебідник

ЛЕБІ́ДНИК, а, ч.

Робітник, який працює на лебідці (див. лебі́дка²).

Біля електричних лебідок застигли лебідники в чеканні команди (М. Руденко);

Виставила більмо прожектора за халабудою: під час туману вмикали, хоча лебідник і так порахує сорок сім обертів барабана (Є. Пашковський);

Призначення на посаду лебідника та звільнення з неї здійснюється наказом керівника підприємства з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України та чинного законодавства про працю (з мови документів).