лев

ЛЕВ¹, а, ч.

1. Великий хижий звір родини котячих з короткою жовтою шерстю і довгою пишною гривою у самців.

Рикаючи й трясучи головою, Спинився лев біля тебе близенько (Леся Українка);

Глянув ще Федько на нього: Знову листя рве з дерев! І рішив Федько: “Нічого, Хоч і страшно, – цап не лев!” (С. Олійник);

Це випливало на світ сонце, і от щось загуло, ніби далеко десь лев ревонув у солонцюватій пустелі (М. Йогансен);

Лев вважається дорослим у п'ять років і до цього моменту набирає свого оптимального розміру (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Як леви, боролись вони за народ, За правду народного діла (О. Олесь);

Я воюю, мов лев. Аж сам собі дивуюся й милуюся собою збоку, як гідно, мудро і порядно тримаюся (Ю. Андрухович);

// Скульптура або зображення цієї тварини.

– Чи то правда, що там є такий лев, що з рота вода тече? (І. Нечуй-Левицький);

Розсунув державець шарлатні занавіси коляси, зліз з альтембасових подушок і, поклавши руку на позолоченого лева, .. наказав писареві читати гетьманський універсал (В. Дрозд);

Пиво подається в велетенських пляшках із левом на етикетці (І. Карпа);

Скрізь на стінах висіли портрети, а біля каміна стояли великі китайські вази з левами на кришках (О. Іваненко, пер. з тв. Г.-К. Андерсена);

// перен. Про дуже хоробру, безстрашну людину.

Владко був, можна сказати, властивим левом теперішньої оборони (І. Франко);

Хронічних алкашів вивертає від горілки, смердючі тхори категорично пропонують левам поступитися місцем біля водопою, а Стас Скакун кидає Ліду Вербицьку! (Люко Дашвар).

2. перен., заст., ірон. Людина, яка звертає на себе увагу модним одягом, манерами і т. ін.

Ніде так не стрічають радо І ніжних балерин, і левів-співаків, Як у прокурених димами вояків (М. Рильський);

Ось сидить пошарпаний трохи колишнiй лев мiських панночок – учитель географiї, красень Борисенко (Б. Антоненко-Давидович).

△ (1) Морськи́й лев – науково неточна назва тварини родини ластоногих, яка водиться біля узбережжя Каліфорнії;

(2) Мураши́ний лев – комаха з прозорими крилами, зовні схожа на бабку, личинка якої живиться мурашками.

ЛЕВ², а, ч.

1. Грошова одиниця Болгарії; дорівнює 100 стотинкам.

Новий 1 лев – біметалева монета, на аверсі – портрет найшанованішого в Болгарії Святого Іоанна Рильського (з наук.-попул. літ.);

З 1 січня в Болгарії змінено масштаб цін, підвищено золотий вміст лева, пущено в обіг нові гроші (з газ.).

2. іст. Монета, яка була в обігу в давній Австрії, Бессарабії та на Поділлі.

– В мене нема й грейцаря [крейцера], паноченьку, нема. Я би просила ласки Божої та й вашої, чи ж би ви нас не запомогли хоть левом, а ми би відробили (Л. Мартович).