левкой
ЛЕВКО́Й, я, ч.
Те саме, що левко́нія.
Рядом з фіалками й левкоєм ріс любисток, цвіла проста рожа й своїми великими червоними квітками дуже закрасила горідчик і веселі стіни будинку (І. Нечуй-Левицький);
На клумбах горіли маки, а ранні левкої тільки що розпускались (М. Коцюбинський);
Але о п'ятій рано Ладо вже не спав. Відчинив вікно і почув запах білих левкоїв (Б. Лепкий);
Пахтить під місяцем левкой (В. Сосюра);
Густішали присмерки. Пахло левкоями і резедою (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- левкой — левко́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- левкой — -я, ч. Те саме, що левконія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- левкой — Одно-, дво- або багаторічна трав'яниста декоративна рослина родини капустових; квіти л. запашні, різнобарвні, зібрані в китицеподібні суцвіття; в Україні поширені 4 види (л. гострошипий — матіола). Універсальний словник-енциклопедія
- левкой — ЛЕВКО́Й, я, ч. Те саме, що левко́нія. На клумбах горіли маки, а ранні левкої тільки що розпускались (Коцюб., II, 1955, 392); Густішали присмерки. Пахло левкоями і резедою (Тулуб, Людолови, II, 1957, 386). Словник української мови в 11 томах