левретка
ЛЕВРЕ́ТКА, и, ж.
Порода маленьких кімнатних короткошерстих декоративних собак різної масті.
За панною йшла служниця, тримаючи під пахвою лису білу левретку (І. Роздобудько);
Побутує думка, що левретка є закріпленою і культивованою з давніх часів карликовою формою хорта (з навч. літ.);
Левретка відома з часів Римської Імперії, де використовувалась для лову зайців, а пізніше кролів (із журн.);
У витонченій левретці з красивим вигином шиї і високим кроком, поза сумнівом, простежуємо схожість з великими хортами (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- левретка — левре́тка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- левретка — -и, ж. Порода кімнатних короткошерстих собак, карликових хортів, а також собака цієї породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- левретка — левре́тка (франц. levrette) порода кімнатних дрібношерстих собак, виведених в Італії. Словник іншомовних слів Мельничука