легкодумно
ЛЕГКОДУ́МНО.
Присл. до легкоду́мний.
Цей навісний нащадок [Єремія Вишневецький] кидав їх на божу волю, може й на ганьбу, оступившись легкодумно навіки од свого славного роду і його вчинків (І. Нечуй-Левицький);
Жаль тебе, друже, що так жиєш [живеш] легкодумно, Що-сь ще й не зачинав братись до праці в житті! (І. Франко);
П'ять років підряд я легкодумно перебігав з однієї аудиторії до іншої (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легкодумно — легкоду́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- легкодумно — Присл. до легкодумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- легкодумно — ЛЕГКОДУ́МНО. Присл. до легкоду́мний. Словник української мови в 11 томах
- легкодумно — Легкодумно нар. Легкомысленно. Словник української мови Грінченка