1. Словник української мови у 20 томах

легкозаймистий

ЛЕГКОЗАЙМИ́СТИЙ, а, е.

Який легко спалахують від джерела вогню.

Позамикав шафи та шухляди. Перевірив, чи не лишився де якийсь слоїк з отруйною чи легкозаймистою речовиною (М. Дашкієв);

Облицювання печей листовою сталлю обов'язкове в приміщеннях, де в повітрі можуть бути легкозаймисті гази (з наук. літ.);

Просякнуті легкозаймистою речовиною шнури використовують у піротехніці для швидкого поширення вогню (із журн.);

Сосна – порода геть чужа для місцевих умов, до того ж легкозаймиста (із журн.);

* Образно. Двадцять років тому до цього мало що можна було додати, крім хіба оберемка легкозаймистої риторики, в якій дотепер іще вправляються деякі наші загублені в часі патріоти (О. Забужко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легкозаймистий — легкозайми́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. легкозаймистий — -а, -е. Який легко займається. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легкозаймистий — I. ГОРЮ́ЧИЙ (здатний горіти), ПАЛЬНИ́Й, ПАЛКИ́Й (який добре горить). Горючий газ; З горішніх поверхів на нього сипалися гранати, пляшки з пальною сумішшю (О. Гончар); (Єлена:) Налаштуй доволі дров Сухих, палких, із дерева горючого (переклад М. Лукаша). Словник синонімів української мови
  4. легкозаймистий — ЛЕГКОЗАЙМИ́СТИЙ, а, е. Який легко займається. Облицювання печей листовою сталлю обов’язкове в приміщеннях, де в повітрі можуть бути легкозаймисті гази (Довідник сіль. будівельника, 1956, 456). Словник української мови в 11 томах