леговисько
ЛЕГО́ВИСЬКО, а, с.
Те саме, що лі́гвище.
Вони розсідлали коней, витерли віхтями і дали в мішечки пшениці. Розвели огонь і стали лагодити леговисько на ніч (А. Чайковський);
На другий день Матвій не звівся, як звичайно, зі свого леговиська. Йому тяжко дихати і зовсім не хочеться їсти (У. Самчук);
На свіжому снігу можна було дуже добре доглянути моє леговисько під крислатою смерічкою і слід, куди я просунувся лежачи (з мемуарної літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me