1. Словник української мови у 20 томах

легувати

ЛЕГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.

Вводити до складу металу інші метали для одержання сплаву з певними якостями.

У процесі різання швидкорізальної сталі, доцільно легувати її поверхневий шар елементами та сполуками, що утворюють стабільні та міцно зчеплені з основою окисли (з наук. літ.);

У напівпровідникових резисторах застосовується напівпровідник, рівномірно легований домішками (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легувати — легува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. легувати — -ую, -уєш, недок., перех. Вводити до складу металу інші метали для одержання сплаву з певними якостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легувати — ЛЕГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Вводити до складу металу інші метали для одержання сплаву з певними якостями. Словник української мови в 11 томах