легшенько
ЛЕ́ГШЕНЬКО, присл.
Пестл. до ле́гше.
– Легше... легшенько, дочко, – обізвався він. – Не налягай так на ноги! (Панас Мирний);
Ще, може, й легшенько буде – справку з сільради візьме, що безбатченко, що матеріальна поміч потрібна (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me