1. Словник української мови у 20 томах

леда

ЛЕ́ДА, присл., діал., рідко.

Тільки, тільки-но.

[Д. Жуан:] З нагірного шпиля людині видко простори вільні, та вона сама прикована до площинки малої, бо леда крок – і зірветься в безодню (Леся Українка);

Проте за леда хвилю опанував [професор] собою й, повернувшися до наших коханих Стася й Адзі (Ю. Андрухович);

Стрепенулась Марія, скидаючи з себе оте хвилинне, мов наслано, заціпеніння, готова леда хвилю кинутись затуляти собою свою дитину (О. Забужко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. леда — Ле́да: — будь-який, найменший; може сполучатися тільки з іменниками, прикметниками та деякими займенниками, надаючи їм відтінок неозначення, знецінення: ле́да марни́ця — яка-небудь дрібна справа, марна справа; ле́да хто — будь-хто, хто-небудь... Словник з творів Івана Франка
  2. леда — Ле́да, частк. Будь-який, перший-ліпший. Ще по селах та містах маємо людий, що наосліп за леда покликом не йдуть [...] — і на них уже час приходить сказати проводирам: „Гов! Досить уже тих експериментів!... Українська літературна мова на Буковині
  3. леда — присл., зах., рідко. Тільки, тільки-но. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. леда — Всякий, кожний; поганий ледве Словник застарілих та маловживаних слів
  5. Леда — Ле́да, -ди, -ді (гр. ім’я) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. леда — ЛЕ́ДА, присл., діал., рідко. Тільки, тільки-но. [Д. Жуан:] З нагірного шпиля людині видко простори вільні, та вона сама прикована до площинки малої, бо леда крок — і зірветься в безодню (Л. Укр., III, 1952, 358). Словник української мови в 11 томах
  7. леда — Леда нескл. Всякій, кто-бы ни, что-бы ни (въ презрительномъ смыслѣ). леда-хто (леда-кого́, леда-кому)... Всякій, первый попавшійся. ле́да-що (ле́да-чого́)... Всякій пустякъ, всякая бездѣлица. ле́да-як. Какъ-нибудь, лишь-бы какъ, плохо. Желех. ле́да-біда. Словник української мови Грінченка