ледачкувато
ЛЕДАЧКУВА́ТО.
Присл. до ледачкува́тий.
Зачувши людський дух, черевата, розжирiла лисиця ледачкувато й неохоче встала з купини гною вiд хлiвом, засвiтила очима й вiдiйшла на подвiр'я дачникiв (В. Яворівський);
Поміж високих столів з мармуровими .. п'ятачками повільно й ледачкувато походжала офіціантка (О. Чорногуз);
Біля підніжжя нашого ресторану ледачкувато тягнувся на південь Дніпро (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me