ледачкувато

ЛЕДАЧКУВА́ТО.

Присл. до ледачкува́тий.

Зачувши людський дух, черевата, розжирiла лисиця ледачкувато й неохоче встала з купини гною вiд хлiвом, засвiтила очима й вiдiйшла на подвiр'я дачникiв (В. Яворівський);

Поміж високих столів з мармуровими .. п'ятачками повільно й ледачкувато походжала офіціантка (О. Чорногуз);

Біля підніжжя нашого ресторану ледачкувато тягнувся на південь Дніпро (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me