ледачіти

ЛЕДАЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм.

Ставати ледачим (у 1 знач.); ставати поганим; псуватися.

– Давні роди теж інколи ледачіють, – зауважив князь. – Але пропозиція Дандаміда мені до вподоби (Б. Лепкий);

Спивайте очима, як ледачіє без води ворожка, як скрашують низькорослу петунію і пащу лева мальви (М. Матіос);

– І по-моєму, він що далі, то більше ледачіє, – сказала старенька (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ледачіти — ледачі́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. ледачіти — див. лінитися Словник синонімів Вусика
  3. ледачіти — -ію, -ієш, недок., розм. Ставати ледачим (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ледачіти — ЛЕДАЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. Ставати ледачим (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах