ледебурит
ЛЕДЕБУРИ́Т, у, ч.
Структурний складник залізовуглецевих сплавів.
Ледебурит – єдиний з усіх залізовуглецевих сплавів, який кристалізується при постійній температурі з утворенням механічної суміші. (з наук. літ.);
Назва структурного складника залізовуглецевих сплавів, що є механічною сумішшю аустеніту й цементиту, походить від прізвища німецького металурга А. Ледебура (з наук.-попул. літ.);
Характеристиками ледебуриту є висока твердість та крихкість, а також добрі ливарні якості (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ледебурит — ледебури́т іменник чоловічого роду структурна складова залізовуглецевих сплавів Орфографічний словник української мови
- ледебурит — -у, ч. Структурна складова залізовуглецевих сплавів, що є евтектичною сумішшю аустеніту і цементиту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ледебурит — ледебури́т структурна складова залізовуглецевих сплавів, механічна суміш аустеніту й цементиту. Від прізвища німецького металурга А. Ледебура. Словник іншомовних слів Мельничука