лейбл
ЛЕЙБЛ, у, ч.
Етикетка (бірка), на якій указано країну виробника або ж підприємство, фірму, торгову марку.
До етикетки кожного товару має бути прикріплений лейбл, що містить повну інформацію про виробника (з газ.);
До упаковки кожного продукту прикріплений лейбл, що містить інформацію про відсотковий вміст генетично змінених компонентів (з газ.);
// Фірмовий знак виробника.
Панi Зоня на пiдтвердження своїх слiв демонструвала лейбл на шовкових нутрощах сумочки: вишита золотом корона та надпис (Г. Вдовиченко);
Торгівля йде жваво, покупці невибагливі: якщо на штанях пришито фірмовий лейбл, строчка рівна і заклепки класні – отже, беремо (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лейбл — -а, ч. Товарна етикетка з фірмовим знаком. Великий тлумачний словник сучасної мови