лейбл

ЛЕЙБЛ, у, ч.

Етикетка (бірка), на якій указано країну виробника або ж підприємство, фірму, торгову марку.

До етикетки кожного товару має бути прикріплений лейбл, що містить повну інформацію про виробника (з газ.);

До упаковки кожного продукту прикріплений лейбл, що містить інформацію про відсотковий вміст генетично змінених компонентів (з газ.);

// Фірмовий знак виробника.

Панi Зоня на пiдтвердження своїх слiв демонструвала лейбл на шовкових нутрощах сумочки: вишита золотом корона та надпис (Г. Вдовиченко);

Торгівля йде жваво, покупці невибагливі: якщо на штанях пришито фірмовий лейбл, строчка рівна і заклепки класні – отже, беремо (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лейбл — -а, ч. Товарна етикетка з фірмовим знаком. Великий тлумачний словник сучасної мови