лейкемія
ЛЕЙКЕМІ́Я, ї, ж.
Онкологічне захворювання клітин крові, що уражає кістковий мозок і інші кровотворні органи людей чи тварин; лейкоз.
Люди, що перенесли променеву хворобу або були опромінені дещо меншою дозою радіації, найбільше хворіють на лейкемію (злоякісне білокрів'я) (з наук.-попул. літ.);
Основною ознакою лейкемії є велика пропорція лейкоцитів (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лейкемія — лейкемі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лейкемія — -ї, ж. Те саме, що лейкоз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лейкемія — лейкемі́я (від грец. λευκός – білий і ...емія) застаріла назва лейкозу. Словник іншомовних слів Мельничука
- лейкемія — ЛЕЙКО́З мед. (захворювання кровотворної системи), ЛЕЙКЕМІ́Я, БІЛОКРІ́В'Я. Лейкемія (або лейкоз, білокрів'я) — небезпечна хвороба крові, за якої кількість білокрівців зростає понад усяку міру, і вони руйнують лімфатичну систему організму (з журналу). Словник синонімів української мови
- лейкемія — ЛЕЙКЕМІ́Я, ї, ж. Те саме, що лейко́з. Люди, що перенесли променеву хворобу або були опромінені дещо меншою дозою радіації, найбільше хворіють на лейкемію (злоякісне білокрів’я) (Наука.., 11, 1963, 45). Словник української мови в 11 томах