лейцин
ЛЕЙЦИ́Н, у, ч., хім.
Незамінна амінокислота, що входить до складу тваринних і рослинних білків.
Вносячи під рослини відповідні добрива, ми можемо поліпшити якість молока, збільшити у м'ясі вміст таких найважливіших амінокислот, як триптофан, лізин, група лейцинів (з наук.-попул. літ.);
У ризосфері бузку ідентифіковано 10 вільних амінокислот: лізин, гістидин, аспарагінову, гліцин, глутамінову, фенілаланін, ізолейцин, лейцин, валін, триптофан (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лейцин — лейци́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- лейцин — -у, ч., хім. Одна з незамінних амінокислот, що входить до складу тваринних і рослинних білків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лейцин — лейци́н (від грец. λευκός – білий) органічна сполука (амінокислота), входить до складу всіх тваринних і рослинних білків. Відсутність в їжі призводить до затримки росту молодих організмів. Л. У суміші з іншими амінокислотами застосовують для лікування хвороб, пов’язаних з порушенням обміну речовин. Словник іншомовних слів Мельничука
- лейцин — ЛЕЙЦИ́Н, у, ч., хім. Одна з незамінних амінокислот, що входить до складу тваринних і рослинних білків. Вносячи під рослини відповідні добрива, ми можемо поліпшити якість молока, збільшити у м’ясі вміст таких найважливіших амінокислот, як триптофан, лізин, група лейцинів (Наука.., 1, 1958, 56). Словник української мови в 11 томах