леквар
ЛЕ́КВАР, у, ч., діал.
Варення із слив.
Зварений гарячий леквар перекладають у керамічні горщики, каструлі або в скляні банки, накривають пергаментом (із журн.);
Фестиваль леквару на Закарпатті відвідали близько тисячі туристів (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me