лексико-семантичний

ЛЕ́КСИКО-СЕМАНТИ́ЧНИЙ, а, е.

Який розглядає слово (лексему) у зв'язку із його значенням.

Велика кількість лексико-семантичних, орфографічних, граматичних дублетів і варіантів залишається характерною рисою усного й писемного мовлення українців діаспори (з наук. літ.).

(1) Лексико-семантична група лінгв. – група слів об'єднана на основі спільності лексичних значень.

До перехідних належить і частина дієслів лексико-семантичної групи зі значенням руху, переміщення (з наук. літ.);

(2) Лексико-семантична система – один з ярусів мовної структури, що складається зі слів та їхніх значень.

У лексико-семантичній системі існують відношення чотирьох типів: внутрішньослівні, парадигматичні, синтагматичні, асоціативно-дериваційні (з наук. літ.);

(3) Лексико-семантичне словотворення лінгв. – спосіб словотворення, основним засобом якого є зміна лексичного значення твірного слова при збереженні його звукової структури.

Лексико-семантичне словотворення здійснюється протягом тривалого часу існування слова, коли різні його значення переосмислюються і розщеплюються на омонімічні (з наук. літ.).