лектини

ЛЕКТИ́НИ, ів, мн.

біол. Клас білків або глікопротеїнів неімунної природи, здатних вибірково та обернено зв'язувати вуглеводи та глікополімери без порушення їх ковалентної структури.

За хімічною природою лектини можуть бути білками, глюкопротеїдами, речовинами глікозидної природи (з наук. літ.);

Вуглеводзв'язуючі білки – лектини – відіграють провідну роль у процесах біологічного впізнавання, знаходяться в будь-якій біологічній системі та мають широкий спектр біологічної активності (з наук. літ.);

Фундаментальні роботи Інституту біології є основою для створення сучасних біотехнологій, серед яких пробіотики для медицини і ветеринарії, антибіотики, ферменти, бактеріальні лектини, біологічні консерванти, кисломолочні продукти, вітаміни, полісахариди і т. ін (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лектини — -ів, мн. Білки рослинного походження, які вибірково реагують з вуглеводами. Великий тлумачний словник сучасної мови