лелекові
ЛЕЛЕ́КОВІ, их, мн.
Родина птахів ряду лелекоподібних, що охоплює шість родів і дев'ятнадцять видів.
В Європі гніздяться два види лелекових: білий та чорний лелека, останній охороняється законом (з наук.-попул. літ.);
Більшість видів лелекових – безголосі, єдиним звуком, що видається ними, є стукіт дзьобом (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me