лелекові

ЛЕЛЕ́КОВІ, их, мн.

Родина птахів ряду лелекоподібних, що охоплює шість родів і дев'ятнадцять видів.

В Європі гніздяться два види лелекових: білий та чорний лелека, останній охороняється законом (з наук.-попул. літ.);

Більшість видів лелекових – безголосі, єдиним звуком, що видається ними, є стукіт дзьобом (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me