1. Словник української мови у 20 томах

лементування

ЛЕМЕНТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. лементува́ти; лемент.

Пригнічені отим бушуванням голосів, незрозумілим лементуванням за фанерною стіною, дівчата .. думають кожна по-своєму про своє життя (А. Хорунжий);

По хаті носилося Христине лементування (Панас Мирний);

Горе її, знайшовши собі вихід в тужливому лементуванні, не знало впину (Ю. Бедзик);

Пристань заворушилася багатотисячним роєм.., сповнилася густим лементуванням (Г. Епік).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лементування — лементува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лементування — див. звучання Словник синонімів Вусика
  3. лементування — -я, с. Дія за знач. лементувати; лемент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лементування — КРИК (сильний різкий звук голосу), ПО́КРИК розм., ГУК розм., РЕ́ПЕТ розм., ЗІПА́ННЯ розм., ФУК діал.; СКРИК (раптовий, уривчастий); ГРИ́МАННЯ (погрозливий звук); ЛЕ́МЕНТ, ЛЕМЕНТУВА́ННЯ (перев. з плачем); ВИСК, ВЕ́РЕСК, ВЕРЕСКОТНЯ́ розм., ВЕРЕЩА́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. лементування — Лементува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лементування — ЛЕМЕНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лементува́ти; лемент. Пригнічені отим бушуванням голосів, незрозумілим лементуванням за фанерною стіною, дівчата.. думають кожна по-своєму про своє життя (Хор., Незакінч. Словник української мови в 11 томах
  7. лементування — Лементува́ння, -ня с. Вопль, крикъ. Охрипле лементування. Мир. Пов. II. 108. Словник української мови Грінченка