1. Словник української мови у 20 томах

лементіти

ЛЕМЕНТІ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок., рідко.

Те саме, що лементува́ти 1.

Вхопилася [Одарка] за батька, щось лементіла, плачучи й сміючись (Іван Ле);

Мама стогне, лементить і хапається то за серце, то за мене, наче я зараз збираюся її покинути... (В. Речмедін).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лементіти — лементі́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. лементіти — див. кричати Словник синонімів Вусика
  3. лементіти — -нчу, -нтиш, недок., рідко. Те саме, що лементувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лементіти — ЛЕМЕНТІ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок., рідко. Те саме, що лементува́ти 1. Вхопилася [Одарка] за батька, щось лементіла, плачучи й сміючись (Ле, Ю. Кудря, 1956, 296). Словник української мови в 11 томах
  5. лементіти — Лементіти, -чу, -тиш гл. Кричать, громко говорить. Жінки лементіли біля корчми, аби дав жид без грошей горілки. Камен. у. Словник української мови Грінченка