лепетання
ЛЕПЕТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. лепета́ти і звуки, утворювані цією дією.
Флора Германівна, усміхаючись з її [дівчинки] докорів і лепетання, любовно пояснювала, чому вона довго не приходила (Г. Коцюба);
А на оте безпорадне лепетання Каринський мав готову відповідь: – Учора на нараді всі ми чекали від вас ділового виступу (Ю. Шовкопляс);
Легке, недбале лепетання, Вимови огріхи дрібні І досі будять хвилювання І серце радують мені (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);
Літо, моє літо!.. В ніжності світання листя лепетання, лютиків огні... (В. Сосюра).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лепетання — лепета́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- лепетання — див. балаканина; звучання Словник синонімів Вусика
- лепетання — -я, с. Дія за знач. лепетати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лепетання — ЛЕПЕТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лепета́ти і звуки, утворювані цією дією. Флора Германівна, усміхаючись з її [дівчинки] докорів і лепетання, любовно пояснювала, чому вона довго не приходила (Коцюба, Нові береги, 1959, 211)... Словник української мови в 11 томах