лескіт
ЛЕ́СКІТ, оту, ч., заст.
Лоскіт.
Слова танули їм невимовлені на устах, і вітер з-над Дніпра торкався їм тіла пристрасним лескотом (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лескіт — ле́скіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- лескіт — -оту, ч., заст. Лоскіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лескіт — Ле́скіт, -коту, звич. ло́скіт, -коту Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лескіт — Ле́скіт, -коту м. и пр. = лоскіт и пр. Словник української мови Грінченка