лескіт

ЛЕ́СКІТ, оту, ч., заст.

Лоскіт.

Слова танули їм невимовлені на устах, і вітер з-над Дніпра торкався їм тіла пристрасним лескотом (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лескіт — ле́скіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лескіт — -оту, ч., заст. Лоскіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лескіт — Ле́скіт, -коту, звич. ло́скіт, -коту Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. лескіт — Ле́скіт, -коту м. и пр. = лоскіт и пр. Словник української мови Грінченка